Позначка: #GLOBALIZATION

  • 📈🇮🇳🇺🇸 Загрози Трампа підвищити тарифи можуть стимулювати економіку Індії

    Загрози президента США Дональда Трампа підвищити тарифи не є в поганих новинах для економіки Індії, оскільки це спонукає уряд зменшувати торгові бар’єри, що сприятиме конкуренції та зростанню.

    На думку Вірала Ачар’ї, колишнього заступника губернатора центрального банку, більша конкуренція змусить індійські фірми підняти свої стандарти, щоб змагатися з глобальними суперниками. Це, в свою чергу, призведе до створення більш якісних робочих місць та розширення виробничої бази.

    Трамп загрожує ввести взаємні тарифи на країни з 2 квітня, фактично підвищуючи податки на імпорт до США до того ж рівня, який торгова країна накладає на американські товари. Економісти оцінюють, що Індія буде серед найбільш постраждалих від взаємних тарифів через значну різницю у середніх імпортних митах – близько 10% між двома країнами.

    Уряд Індії вже вжив заходів для зменшення тарифів, провівши значні знижки у лютому та обговоривши зниження імпортних мит на американські товари, включаючи автомобілі, хімікати та електроніку.

    Міністр торгівлі Піюш Гоял минулого тижня перебував у США для переговорів з американським колегою Говардом Лутніком та іншими чиновниками Трампа щодо мультисекторної торгової угоди. Президент США заявив у п’ятницю, що Індія готова зробити більше знижок на тарифи.

    Ачар’я, який був заступником губернатора Резервного банку Індії з 2017 до 2019 року, зазначив, що великі індійські компанії, які отримали вигоду від протекціоністських заходів, спочатку втратять частину своєї вартості, але економіка виграє в цілому.

    «У конкурентному середовищі компанії не повинні отримувати високі прибутки, якщо вони не є найефективнішими постачальниками цієї послуги або товару», – заявив він.

    Індійські підприємства, а не лише великі фірми, здатні змагатися з найкращими на глобальному рівні, але це вимагатиме інвестицій в ефективність і продуктивність, додав він.

    «Якщо ми не піддамо їх цьому змаганню, ми ніколи не побачимо їх найкращих результатів», – додав він.

    Ачар’я вже раніше стверджував, що необхідно розбити найбільші конгломерати Індії. У статті у березні 2023 року він заявив, що «Великі п’ять» Індії – Reliance Group, Tata Group, Aditya Birla Group, Adani Group та Bharti Telecom Ltd. – зростали за рахунок менших місцевих фірм, тоді як «високі тарифи» уряду захищали їх від конкуренції з іноземними компаніями.

    Індійські фірми «досить розумні, щоб інновації, якщо їх поставити під тиск. І вони відновлять свою енергію після цього», – сказав Ачар’я в інтерв’ю.

    Відкриття економіки для іноземних фірм може призвести не лише до прямої конкуренції, але й до «значного перетворення знань через стратегічні партнерства з іноземними гравцями», за його словами. «Врешті-решт, деякі глобальні гіганти можуть виникнути з цього процесу».

    Щоб мінімізувати вплив на індійські галузі, Ачар’я запропонував знижувати тарифи поетапно з чітким повідомленням про кінцеву мету. Якщо шлях політики буде передбачуваним, підприємства інвестуватимуть в ефективність, інновації та зосереджуватимуть увагу на підвищенні кваліфікації своїх працівників, сказав він.

    Прем’єр-міністр Нарендра Моді раніше на цьому тижні закликав індійські підприємства скористатися змінюючим глобальним ландшафтом, щоб інвестувати більше, назвавши це «великою можливістю» для них.

    Хоча уряди використовують протекціоністські заходи для підтримки своїх внутрішніх галузей і робітників, Ачар’я зазначив, що побоювання щодо втрати робочих місць, якщо торгові бар’єри знижуються, не мають підґрунтя.

    «Немає жодних доказів, що коли ми відкривалися в 1990-х роках, ми знищували робочі місця», – сказав він. «Це не було правдою в 1990-х, це не було правдою в 2000-х».

    Натомість більша конкуренція підвищить приватні капіталовкладення та продуктивність та сприятиме зростанню. Це також призведе до збільшення кількості висококваліфікованих робочих місць та підвищить внутрішнє споживання.

    «І це трансформаційні зміни, які Індії наразі потрібні», – сказав він. «Це просто версія того, що спрацювало для нас у 1990-х і 2000-х».

  • 🏪🇺🇸 Urban Revivo: китайський бренд відкриває перший магазин у США

    Китайський рітейлер швидкої моди Urban Revivo має амбіції повторити успіх Shein на ринках США та Європи. Цього тижня відкривається перший флагманський магазин в Нью-Йорку, що стане частиною плану відкриття 25 магазинів за межами Китаю цього року.

    Фундатор компанії Лео Лі повідомив, що до 2026 року Urban Revivo планує відкрити ще 100 магазинів за кордоном та почати виробництво в Туреччині для європейського ринку.

    Лі зазначив: “Глобалізація у моді починається тоді, коли ми прориваємось на ринки США та Європи”. Бренд намагається використати свою розвинену ланцюг постачання, щоб задовольнити змінні смаки споживачів.

    Urban Revivo сподівається, що продажі в США та Європі можуть згодом скласти не менше 30% від загальних доходів компанії.

    Хоча продукція Urban Revivo буде коштувати вчетверо-вп’ятеро дорожче, ніж у Shein, з наближенням виробництва до ринків це дозволить знизити витрати на логістику і тарифи.

  • 💼🇬🇧 Сергій Гур’єв про нову роль у Лондонській бізнес-школі та важливість різноманітності

    Вступ

    Коли Лондонська бізнес-школа призначила Сергія Гур’єва деканом у січні 2024 року, лідер російської опозиції Олексій Навальний надіслав вітання зі своєї маятник у Арктиці, всього за п’ять тижнів до його підозрілої смерті. Гур’єв написав, що смерть Навального була “жахливою новиною не тільки для майбутнього Росії, але й для України, Європи та всього вільного світу”.

    Ключові пріоритети Лондонської бізнес-школи

    Гур’єв підкреслив, що першим завданням його перебування на посаді буде визначення пріоритетів на найближчі п’ять років. Серед п’яти ключових компонентів є: досконалість у бізнес-освіті, вплив, глобальний охоплення, гнучкість та спільнота.

    Різноманітність у бізнес-освіті

    Гур’єв наголосив на важливості різноманітності студентів, адже випускники шкільних програм повинні вміти працювати в умовах глобальних викликів, таких як екологічна криза та цифрова трансформація.

    Фокус на дослідженнях

    Гур’єв також розповів про своє дослідження, пов’язане з глобалізацією, і зазначив, що різноманітність кольору шкіри вчителів та студентів позитивно вплине на бізнес-освіту в Лондонській бізнес-школі.