Двадцять шість лідерів Європейського Союзу проігнорували Угорщину, підтримавши декларацію на підтримку України на екстреній зустрічі, що підкреслює складний шлях попереду, оскільки блок намагається ухвалити амбітні реформи для мобілізації нової підтримки для Києва.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найдружніший до Росії лідер ЄС і тривалий час незручний для блоку, відмовився у четвер підписати висновки саміту, які мали на меті запевнити незмінну підтримку Києва і визначити умови для досягнення мирного врегулювання.
Блок з 27 держав намагається мобілізувати сотні мільярдів євро нових оборонних фондів і створити нову архітектуру безпеки для захисту від Росії, оскільки США знижують свою захисну роль на континенті. Однак Орбан має право вето на багато з більш амбітних реформ, які блок намагається провести у стрімкому темпі.
«Настав час навчитися, як зупинити одну людину від його торпедування всього процесу прийняття рішень у ЄС», – заявив президент Литви Гітанас Науседа журналістам у четвер. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Вальтонен зазначила, що планується створення «коаліції бажаючих», яка може обійти внутрішній опір.
Риторика президента Дональда Трампа, що дедалі більше ставиться до супротивників щодо України та ЄС, а також погрози послабити зобов’язання США щодо безпеки в Європі, зосередила увагу на континенті, який усвідомив серйозність викликів, з якими він стикається, а також необхідність швидкої реакції — чого блок не в змозі забезпечити.
Після того, як Орбан відмовився схвалити висновки щодо України, блок, як очікується, продовжить зокрема з окремою заявою за підтримки 26 інших країн.
Результат передбачає більш серйозні рішення, які блок може бути змушений ухвалити, якщо адміністрація Трампа продовжить утримувати підтримку від українського президента Володимира Зеленського. Можливо, доведеться розробити тимчасові угоди для надання значних нових військових і фінансових допомог, щоб уникнути можливого вето з боку Будапешта.
Але блок мусить діяти обережно. Лідерам ще потрібно, щоб Орбан погодився на відновлення санкцій проти Росії, які вимагають голосування кожні шість місяців.
ЄС спочатку сподівався просунутися в питанні додаткової підтримки Україні в розмірі 20 мільярдів євро на четверговому саміті, але згадка про цей пакет зникла з останнього проекту.
Проте блок одностайно погодився підтримати зусилля щодо збільшення військових витрат в цілому, зокрема обговоривши можливість реалізації довгострокової реформи фіскальних правил блоку. Лідери закликали Європейську комісію, виконавчий орган блоку, «дослідити подальші заходи» стосовно так званого пакту стабільності і зростання.
Німеччина, яка давно проповідує фіскальний консерватизм, шокувала держави-члени ЄС у середу, закликавши до змін, які перевищуватимуть короткострокові заходи, запропоновані комісією.
Раніше цього тижня президент Комісії Урсула фон дер Ляйен запропонувала мобілізувати до 800 мільярдів євро додаткових національних витрат, включаючи 150 мільярдів євро європейських кредитів для держав-членів на інвестиції в оборону. Але свій стандарт задала німецька канцлерка, що претендує на посаду Фрідріх Мерц, який оголосив цього тижня, що змінить свою конституцію, щоб звільнити сотні мільярдів євро на інвестиції в оборону та інфраструктуру.
«Це знаковий момент для Європи», – заявила фон дер Ляйен у четвер. «Європа стикається з очевидною і реальнісною загрозою, і тому Європа повинна мати можливість захистити та обороняти себе».